Втулка колінвала для дизельного двигуна ZH1125N мотоблока

Втулка колінвала для дизельного двигуна ZH1125N

Опорна втулка корінної шийки колінчастого вала одноциліндрового дизеля ZH1125N — того самого 30-сильного мотора з рідинним охолодженням, який ставлять на важкі мотоблоки, мототрактори та мінітрактори. Втулка запресовується в посадкове гніздо картера і сприймає обертання колінвала, тому від її стану напряму залежать і легкість провороту вала, і тиск оливи у мастильній системі двигуна.

Конструкція

Деталь є суцільним металевим кільцем без роз'єму: колінвал спирається на неперервну опорну поверхню, без стиків, характерних для половинчастих вкладишів. По внутрішньому боці проходить кільцева мастильна канавка, а із зовнішньої поверхні в неї виведено два радіальні отвори. Через них олива з каналу картера потрапляє в канавку і розходиться по всьому колу шийки, утворюючи стійку оливну плівку. Зовнішня поверхня оброблена під посадку з натягом, торці рівні — це критично, щоб кільце стало в гніздо без перекосу. На зовнішньому боці нанесене маркування NBF 1125.

Переваги

• Кільцева канавка по всьому внутрішньому колу утримує оливу навколо шийки, а не витискає її в одну зону, тож навантаження на опорну поверхню розподіляється рівномірніше.
• Два радіальні отвори підведення дають оливі потрапити під шийку одразу з двох точок — двигун швидше виходить на робочий тиск після холодного пуску.
• Суцільне кільце без роз'єму не має стиків, на яких зазвичай починається задир, і сідає в гніздо строго по осі.

Як підібрати

Ключових розмірів три: зовнішній діаметр під гніздо картера, внутрішній діаметр під шийку колінвала і висота кільця. Зняту деталь вимірюють штангенциркулем або мікрометром за всіма трьома параметрами і звіряють з новою — двигуни серії ZH випускають у кількох варіантах потужності, і посадкові розміри в них відрізняються. Окремо варто перевірити, чи збігається розташування мастильних отворів із каналом у картері: якщо отвори не потраплять у канал, олива до шийки не піде. Коли колінвал уже шліфували в ремонтний розмір, під нього потрібна втулка відповідного ремонту, а не стандартна.

Коли потрібна заміна

Типові приводи — падіння тиску оливи на прогрітому двигуні, стук у нижній частині картера під навантаженням, збільшений радіальний та осьовий люфт колінвала, сліди задирів, наволікання металу або виробітку на опорній поверхні старої втулки. Часто її міняють разом із переборкою мотора: одночасно з поршневою групою, шатунними вкладишами, сальниками та прокладками. Повертати зношену втулку до перешліфованого вала сенсу немає — зазор буде завищеним, і оливний клин просто не утвориться.

Встановлення

Посадкове гніздо перед запресуванням промивають і оглядають на задири та забоїни. Втулку заводять оправкою, що спирається на весь торець, а не ударами по краю: перекіс зминає кромку і звужує отвір. Після посадки перевіряють, що вал провертається від руки без закушування, і контролюють монтажний зазор щупом або нутроміром. Перед першим пуском опорну поверхню та шийку змащують моторною оливою, а мастильні канали картера продувають, щоб у них не лишилося стружки та бруду.

Позиція витратна й ремонтна: її беруть під планову переборку двигуна або під усунення стуку та падіння тиску оливи, зазвичай разом із сальниками колінвала і комплектом прокладок, щоб зібрати мотор за один захід.