Прокладки КПП і редуктора мототрактора, комплект 5 шт

Комплект прокладок КПП і редуктора для мототрактора (5 шт)

Набір із п'яти ущільнень перекриває основні роз'єми трансмісії мототрактора: стик корпусу коробки передач, кришки редуктора та фланці підшипникових опор. Такі прокладки ставлять щоразу після розбирання картера — коли міняли шестерні, підшипники, сальники або усували течу мастила по площині. Повторно використати зняті ущільнення не вийде: пароніт спресовується під затягуванням, втрачає пружність і рветься по кріпильних отворах, тому комплект беруть заздалегідь, разом з іншими деталями для ремонту, і збирають трансмісію за один захід без вимушеної паузи.

Склад комплекту

Деталі набору відрізняються формою й товщиною та розраховані на різні площини трансмісії. Паронітові прокладки йдуть під прямокутний фланець із центральним вікном під вал і під кільцеву кришку підшипника — м'який матеріал заповнює нерівності литого картера та компенсує невеликі задири на площині. Тонка металева прокладка складного контуру стає на довгий роз'єм корпусу: вона тримає заданий зазор при сильному затягуванні, не видавлюється назовні й не просідає від нагрівання трансмісійного мастила.

Як підібрати під свою техніку

Ущільнення трансмісії підбирають за геометрією посадкового місця, а не за назвою моделі: у мототракторів і важких мотоблоків різних марок редуктори часто відрізняються лише висотою картера та кроком кріплення. Перед купівлею зніміть стару прокладку, розкладіть її на рівній поверхні та порівняйте:

• зовнішній контур і габарити за довжиною та шириною;
• кількість кріпильних отворів і відстань між ними;
• діаметр центрального вікна під вал або підшипник;
• товщину матеріалу — вона задає осьовий зазор у підшипниковій опорі;
• наявність вирізів під масляні канали та штифти фіксації.

Якщо старе ущільнення порвалося під час розбирання, складіть його фрагменти або прикладіть деталь набору просто до очищеного фланця й перевірте збіг отворів по всіх кутах.

Встановлення

Перед складанням площини зачищають від залишків старого ущільнення та масляного нагару, знімають задирки й знежирюють. Прокладку кладуть сухою або з тонким шаром герметика — товстий валик видавлюється всередину картера й забиває масляні канали. Кріплення затягують навхрест у два проходи, без перетягування: пароніт легко продавити, і замість щільного стику вийде зім'ята по краю деталь. Після складання заливають трансмісійне мастило до рівня, прогрівають техніку й перевіряють роз'єми на патьоки під навантаженням.

Запасний набір ущільнень тримають у майстерні разом із підшипниками та сальниками редуктора: течу мастила по площині картера зазвичай виявляють у розпал сезону, а розбирати трансмісію вдруге заради однієї прокладки не хоче ніхто.