Задня велосипедна втулка, алюмінієва, 36H, під касету й диск, з ексцентриком, чорна

Задня велосипедна втулка на 36 спиць під касету та дискове гальмо

Втулка призначена для складання заднього колеса велосипеда з касетною трансмісією та дисковим гальмом. Вона є центральною частиною колеса: з’єднує обід зі спицями, обертається на осі, несе касету та забезпечує місце для кріплення гальмівного ротора. Алюмінієвий корпус виконаний у чорному кольорі, а два фланці мають 36 отворів — для колеса з відповідною кількістю спиць.

Касета встановлюється на шліцьовий барабан із правого боку втулки. Під час руху цей механізм приймає зусилля від ланцюга та передає його зібраному колесу, а на вільному ходу дає колесу змогу обертатися без прокручування педалей. Ліворуч передбачене шестиболтове кріплення гальмівного диска. Таке компонування дає змогу зібрати заднє колесо, що поєднує касетний привод і дискову гальмівну систему.

Конструкція та практичне призначення

• 36 отворів у фланцях: втулка використовується лише з ободом, розрахованим на таку саму кількість спиць; збіг отворів потрібний для правильної схеми спицювання.
• Касетний барабан: задні зірки встановлюються як касета, тому перед придбанням потрібно зіставити її посадковий профіль і необхідну довжину барабана.
• Кріплення диска на шість болтів: дає змогу встановити сумісний ротор безпосередньо на лівий фланець втулки.
• Ексцентриковий затискач: спрощує зняття та встановлення колеса без відкручування осьових гайок під час обслуговування велосипеда або усунення проколу.
• Алюмінієвий корпус: допомагає обмежити масу центральної частини колеса без відмови від повнорозмірних фланців для спицювання.

Що перевірити під час вибору

Одного збігу за кількістю спиць недостатньо. Спочатку виміряйте відстань між внутрішніми поверхнями задніх дропаутів рами та зіставте її з монтажною шириною втулки. Далі перевірте діаметр і довжину осі, тип посадкових пазів рами, розташування гальмівного супорта та шестиболтовий стандарт наявного ротора. Для трансмісії необхідно порівняти профіль касетного барабана, кількість зірок, загальну ширину касети й порядок установлення проставних кілець, якщо вони передбачені її виробником.

Під час заміни старої втулки також порівнюють діаметри фланців, відстань між ними та положення отворів відносно центра колеса. Ці параметри впливають на розрахунок довжини спиць і парасольку заднього колеса. Спиці від попередньої збірки не можна вважати сумісними лише тому, що їхня кількість збігається: потрібна довжина залежить від геометрії втулки, обода та обраної схеми переплетення.

Установлення та обслуговування

Втулку встановлюють у колесо з рівномірним натягом усіх 36 спиць, після чого обід центрують відносно осі та усувають радіальне й бічне биття. Касету і гальмівний ротор затягують кріпленням, передбаченим для відповідних компонентів. Ексцентрик має фіксувати вісь у дропаутах, а не використовуватися для регулювання підшипників. Після складання перевіряють вільне обертання, відсутність люфту, положення ротора між колодками та роботу перемикання передач.

Заміна втулки актуальна в разі пошкодження фланців, помітного люфту, нерівного обертання, несправності механізму вільного ходу або зношення посадкового місця касети. Якщо обід і спиці залишаються придатними, можливість їх повторного застосування визначають після вимірювання геометрії нової та знятої втулок. Такий підхід допомагає зібрати рівне заднє колесо й уникнути помилок із касетою, гальмівним диском та встановленням у раму.