Набір плашок і мітчиків M3–M10, 14 предметів

Набір плашок і мітчиків M3–M10 на 14 предметів призначений для нарізання зовнішньої та внутрішньої різьби. Мітчик працює всередині отвору, а плашка формує витки на стрижні або кріпленні. Інструмент стане у пригоді для виготовлення різьбових з’єднань і виправлення невеликих пошкоджень наявної різьби, якщо основна частина витків збереглася. Зірвану різьбу чи розбитий отвір простим проходом мітчика відновити до початкової міцності не вдасться.

Склад і призначення

Набір містить круглі плашки, мітчики, плашкотримач і вороток для мітчиків. Тримачі дають змогу обертати інструмент вручну та відчувати опір під час різання. Для зберігання передбачений червоний футляр із вкладкою та окремими гніздами. Коли кожен предмет лежить на своєму місці, простіше знайти потрібний інструмент і перевірити комплект після роботи.

Літера M позначає метричну різьбу, а числа 3 та 10 — межі діапазону номінального діаметра в міліметрах. Окрім діаметра, потрібно знати крок різьби. Для обробки вже наявних витків звіряють позначення на вибраному інструменті, крок і напрямок різьби, а також перевіряють кріплення, яке працюватиме з нею в парі.

Що перевірити під час підбору

Вибір починають із завдання: для отвору потрібен мітчик, для поверхні стрижня — плашка. Діаметр вимірюють, крок визначають різьбоміром або за достовірними параметрами з’єднання. Гайка, яку вдалося накрутити лише на перший виток, ще не підтверджує збіг розмірів. Помилка з кроком призведе до заклинювання та пошкодження кріплення.

Для внутрішньої різьби враховують глибину отвору та можливість виходу стружки. У глухому отворі слід залишати місце до дна, щоб мітчик не вперся в нього. Під нову різьбу діаметр свердління добирають за таблицею для конкретного діаметра й кроку. На стрижні перевіряють розмір заготовки та роблять західну фаску. Придатність до обробки певного матеріалу визначають за характеристиками інструмента.

Робота з різьбою

Перед початком заготовку міцно закріплюють, прибирають забруднення й установлюють різальний інструмент у відповідний тримач. Перші оберти виконують особливо уважно: перекіс на вході задасть неправильний напрямок усій різьбі. Вісь інструмента має збігатися з віссю отвору або стрижня. Для різання застосовують мастило, придатне для матеріалу заготовки.

Стружку регулярно видаляють, а під час ручного нарізання періодично роблять короткий зворотний поворот, щоб її роздробити. Якщо опір раптово зріс, зупиняються й перевіряють глибину проходу, співвісність та накопичення стружки. Подовження рукояток або спроба зрушити заклинений мітчик ривком можуть спричинити його злам. Виймати уламок з отвору значно складніше, ніж вчасно усунути причину заїдання.

Після обробки різьбу очищають і перевіряють справним кріпленням відповідного розміру, без примусового затягування. Оглядають також парні болт, шпильку чи гайку: пошкоджені витки на них здатні зіпсувати результат роботи. Відколи кромок, затуплення, нерівне різання та підвищений опір за правильної підготовки вказують на потребу перевірити й за необхідності замінити мітчик або плашку. Перед зберіганням інструмент очищають, висушують і повертають у гнізда футляра.