Шпонка призматична GF AMG

Шпонка призматична GF AMG

Шпонкове з’єднання — найпростіший і водночас найнавантаженіший спосіб закріпити шків, шестірню, маховик чи крильчатку на валу так, щоб деталь не проверталася під навантаженням. Прямокутна шпонка із заокругленими торцями лягає в паз вала і входить у відповідний паз маточини, замикаючи їх в одне ціле: саме через її бічні грані передається крутний момент від двигуна до приводу. Поки ця деталь ціла й сидить щільно, привод працює передбачувано — без зміщення міток, биття та ударів по посадкових поверхнях.

Призначення та конструкція

Тіло шпонки — металевий брусок прямокутного перерізу із заокругленими кінцями. Така форма розрахована на паз, фрезерований кінцевою фрезою, у якого кінці теж заокруглені: деталь лягає в нього по всій довжині й не виступає за межі паза, тому навантаження розподіляється по всій бічній поверхні, а не по одній кромці. Нижня частина сидить у валу, верхня входить у паз насадженої деталі; момент передається бічними гранями, а не верхньою площиною, яка в дно паза впиратися не повинна.

Як підібрати заміну

Підбір ведуть за трьома розмірами та формою торців. Найпростіше зняти стару шпонку і зміряти її штангенциркулем; якщо її зім’яло або зрізало, розміри знімають з паза вала та паза маточини.

• Ширина — головний розмір: деталь має входити в паз вала щільно, без бічного зазору й хитання, але без деформації кромок паза.
• Висота: верхня частина повинна увійти в паз маточини й лишити невеликий зазор до його дна, інакше шків чи шестірня не сядуть на вал повністю.
• Довжина: не більша за довжину паза вала, інакше шпонка впреться в заокруглення і підніме насаджену деталь.
• Форма торців: у паз із заокругленими кінцями ставлять шпонку такої самої форми, інакше по краях лишаються порожнини і з’єднання поступово розбивається.
• Стан посадкових місць: забоїни, витягнутий чи розвальцьований паз вала та розбитий паз маточини нова шпонка не компенсує — їх правлять або міняють спряжену деталь.

Встановлення

Перед складанням паз очищають від старого мастила та металевої крихти, задирки й напливи знімають надфілем. Шпонку вкладають у паз вала без перекосу, легкими ударами через м’яку проставку, далі надівають шків, шестірню або маховик, суміщаючи паз маточини з виступною частиною. Кріпильну гайку чи болт затягують до упору: саме затяжка притискає деталь до конуса або бурта вала і знімає зі шпонки частину навантаження. Зібране з’єднання перевіряють на відсутність хитання та осьового ходу.

Коли час міняти деталь

• шків або маховик провернувся на валу, збилися мітки та фази;
• грані зім’яті, з’явилися задири, деталь зрізана чи вигнута;
• у приводі чути стук під час скидання й набору обертів;
• з’єднання розбирали для ремонту — під час зворотного складання ставлять нову шпонку, а не підгинають стару.

Невелика деталь тримає на собі весь привод, тому запасну зазвичай беруть разом із сальниками, підшипниками та прокладками, щоб ремонт не спинився через зім’ятий шматок металу. Перед покупкою звірте розміри зі старою шпонкою або з пазом вала: точний збіг ширини й довжини важливіший за будь-які інші параметри підбору.