Сайлентблок амортизатора ІЖ у металевій обоймі

Сайлентблок амортизатора ІЖ у металевій обоймі

Деталь призначена для шарнірного кріплення амортизатора на мотоциклі ІЖ. Вона встановлюється у вушко амортизатора та утворює пружне з’єднання з кріпильним болтом. Таке з’єднання сприймає невеликі взаємні переміщення деталей, зменшує передавання вібрацій і ударних навантажень від підвіски до рами та усуває прямий контакт металевих частин у справному кріпленні. Це окрема деталь кріплення, а не амортизатор у зборі.

Конструкція та призначення

Сайлентблок має форму компактної циліндричної деталі. Зовнішня металева обойма слугує посадковою поверхнею у вушку амортизатора. У центрі розташована металева втулка з отвором під кріплення, а між нею та зовнішньою обоймою міститься еластичний шар. Під час руху підвіски цей шар деформується у допустимих межах і пом’якшує вібрації в точці кріплення. Жорсткі металеві частини водночас утримують сайлентблок у вушку та створюють опору для кріплення.

Що врахувати під час добору

Позначення «для ІЖ» визначає призначення деталі, проте під час ремонту потрібно враховувати виконання самого амортизатора. На мотоциклах цієї марки можуть бути встановлені рідні або раніше замінені амортизатори, для яких трапляються сайлентблоки різних розмірів і конструкцій: у металевій обоймі, розбірні, з окремою втулкою. Тому добирати деталь лише за назвою мотоцикла недостатньо.

• Зовнішній діаметр: має відповідати посадковому отвору вушка, щоб обойма запресувалася без перекосу та зберегла щільну посадку.
• Діаметр отвору внутрішньої втулки: звіряють із кріпильним болтом амортизатора; надмірний проміжок спричинить люфт, а замалий отвір не дасть зібрати кріплення.
• Ширина деталі: порівнюють зі знятим сайлентблоком і відстанню між сторонами кронштейна, щоб після складання не виникло бокового затискання або вільного ходу.
• Виконання: ця версія має зовнішню металеву обойму, тому замінювати її розбірним варіантом без перевірки вушка та способу посадки не слід.

Найнадійніший спосіб вибору — зняти стару деталь, виміряти її зовнішній діаметр, загальну ширину й отвір центральної втулки, а потім зіставити форму та тип корпусу. Якщо амортизатор уже замінювали, орієнтуватися потрібно саме на його вушко й кріплення, а не лише на модель мотоцикла.

Коли потрібна заміна

Стан сайлентблока перевіряють у разі появи люфту або стуку в кріпленні амортизатора, а також під час ремонту підвіски. Підставами для заміни є тріщини та втрата еластичності пружного шару, деформація металевої обойми, зміщення центральної втулки або помітний проміжок у вушку. Тривала робота зі зношеною деталлю збільшує рухомість з’єднання та може пришвидшити зношування кріплення й посадкового місця.

Установлення

Перед монтажем амортизатор знімають і звільняють його вушко від старого сайлентблока. Посадковий отвір очищують та перевіряють: значна деформація, задирки або пошкодження поверхні завадять рівній посадці нової обойми. Деталь запресовують співвісно відповідною оправкою або в лещатах, прикладаючи зусилля до зовнішньої металевої частини. Удари по центральній втулці та перекіс під час запресовування можуть пошкодити еластичний шар або посадку.

Після встановлення обойма має стояти рівно, без виступання та пошкодження пружної частини. Кріпильний болт повинен проходити крізь центральну втулку без перекосу, а вушко амортизатора — займати правильне положення у кронштейні. Момент затягування обирають за настановою для конкретної модифікації ІЖ і встановленого амортизатора. Одночасно доцільно перевірити друге кріплення амортизатора та аналогічну деталь з іншого боку підвіски, щоб не залишити непомічений люфт.