Як визначити двигун мотоблока: 168F/170F, 178F/186F, 190N/195N

Мотоблоки з однаковою назвою роками комплектували різними моторами, тому для підбору деталей назва машини майже нічого не означає. Означає код двигуна: три-чотири символи на кшталт 168F, 186F або 195N. Знаючи їх, ви за хвилину виходите на потрібний поршень, головку, колінвал чи стартер.

Коротка відповідь. Код шукайте на шильдику на кожусі або на блоці двигуна. Якщо шильдик стертий чи зафарбований, той самий код вибитий на картері поруч із заливною горловиною оливи або на площадці біля стартера. Перші цифри коду приблизно дорівнюють діаметру циліндра в міліметрах: 168F — це 68 мм, 186F — 86 мм, 195N — 95 мм. Літера в кінці показує охолодження: F — повітряне, N — водяне.

Із цих двох правил випливає майже все інше. 168F/170F — бензинові з повітряним охолодженням, 178F/186F — дизельні з повітряним, 190N/195N — дизельні з водяним. У назвах позицій каталогу код пишуть прямо, часто разом із потужністю: «168F 6,5 к.с.», «186F (9 к.с.)», «195N 12 к.с.» — тож, прочитавши свої символи, ви вже бачите, що саме шукати.

Де шукати маркування двигуна

Перевіряйте три місця по черзі, поки код не знайдеться.

• Шильдик на кожусі або на блоці двигуна. Табличка з кодом і потужністю — найшвидший варіант, але саме вона першою стирається, обгорає або губиться.
• Картер поруч із заливною горловиною оливи. Тут код вибитий прямо по металу і не стирається.
• Площадка біля стартера. Друге типове місце для вибитого коду.

Вибиті символи погано читаються, поки їх не підсвітити. Протріть площадку від оливи й пилу, посвітіть ліхтариком під гострим кутом — рельєф дасть тінь, і цифри проступлять. Робочий код завжди короткий: дві-три цифри й літера, як 168F, 186F, 195N. Довгий номер із літерами й дефісами поряд — це серійний номер екземпляра, для підбору деталей він не потрібен.

Як читати код: цифри — це діаметр, літера — охолодження

Перші цифри коду приблизно дорівнюють діаметру циліндра в міліметрах:

• 168F — 68 мм, 170F — 70 мм, 177F — 77 мм, 188F — 88 мм;
• 178F — 78 мм, 186F — 86 мм;
• 175N — 75 мм, 180N — 80 мм, 190N — 90 мм, 195N — 95 мм.

Літера в кінці — тип охолодження. F означає повітряне: циліндр із ребрами, кожух і крильчатка, ніякої рідини. N означає водяне: є радіатор або бачок, патрубки й горловина для охолоджувальної рідини. Позначення R190 і R195, які трапляються на шильдиках і в описах, стосуються того самого сімейства, що й 190N/195N.

Отже, зв'язка «код двигуна мотоблока — діаметр циліндра» працює в обидва боки: 195N — це 95 мм і вода, 168F — 68 мм і повітря. Якщо циліндр уже виміряний, за діаметром можна відновити й сам код.

Таблиця двигунів: код, паливо, діаметр, потужність

Знайдіть у таблиці свій код — і побачите сімейство, до якого належить мотор, та розділ, у якому шукати деталі.

Діаметри зі знаком «≈» виведені із самого коду, а не з обміру, тому для таких моторів циліндр варто перевірити нутроміром. Особливо це стосується 173F і 182F: позицій під них небагато, а на шильдиках 173F трапляється і позначка 6,5 HP, тому потужність теж звіряйте зі своєю табличкою. Потужність у діапазоні (наприклад, 10–12 к.с. для 190N) означає, що під одним кодом випускали кілька варіантів: орієнтуйтеся на цифру з шильдика або з назви своєї позиції.

168F/170F: бензин, повітряне охолодження

Це наймасовіші двигуни малих мотоблоків: 168F — 6,5 к.с., 170F — 7 к.с. Конструкція виконана за зразком Honda GX: карбюратор, свічка запалювання, ручний або електростартер. Далі в тому самому ряду йдуть 173F (8 к.с.), 177F (9 к.с.), 182F (11 к.с.), 188F (13 к.с.), 190F (15 к.с.) і 192F (13–16 к.с. залежно від виконання) — усі бензинові й усі з повітряним охолодженням.

Упізнати їх без шильдика просто: ребристий циліндр без радіатора, карбюратор під повітряним фільтром, свічка запалювання в головці. Діаметр поршня 68 або 70 мм, палець поршня 18 мм, сальники колінвала 25×41,25×6 мм. Оскільки 168F і 170F розрізняються переважно діаметром циліндра, багато деталей у них спільні й марковані одразу «168F/170F» — болти кришки клапанів, вали редуктора, кнопка зупинки, шпильки карбюратора. Але поршень, кільця й головку беруть строго під свій діаметр.

178F/186F: дизель з повітряним охолодженням

178F — 6 к.с., 186F — 9 к.с. Це теж сімейство F, тобто повітряне охолодження, але дизельне і з вертикальним циліндром; у каталозі ці мотори йдуть однією групою «178F/186F».

Що видає дизель: замість карбюратора — форсунка й паливний насос, немає свічки запалювання, повітряний фільтр із масляною ванною, ручний стартер із пружиною або електростартер. Діаметр циліндра — 78 мм у 178F і 86 мм у 186F, палець поршня в 186F — 23 мм, тому поршневу групу від бензинового мотора сюди не поставити навіть за схожим діаметром. Різняться й дрібниці: масляна ванна фільтра для 178F і для 186F — різні деталі, як і корпуси фільтрів грубого та тонкого очищення.

190N/195N: дизель з водяним охолодженням

Найпотужніша група: 175N — 7 к.с., 180N — 9 к.с., 190N — 10–12 к.с., 195N — 12–15 к.с.; вище стоїть 1100 на 15 к.с. з циліндром Ø100 мм, у каталозі він підписаний ZS/ZH1100. Циліндр горизонтальний, охолодження водяне — радіатор або бачок із горловиною.

Конструктивно це вже «дорослий» дизель: гільза циліндра, балансувальні вали, форсунка з розпилювачем. Звідси й вузли, яких немає в повітряних моторах: реле-регулятор заряджання, вал кік-стартера, датчик тиску оливи. Важливо, що 190N і 195N часто стоять в одній групі, але взаємозамінні не всі деталі: сідла клапанів, наприклад, підписані окремо для 190N (12 к.с.) і для 195N (15 к.с.), а головку 195N позначають ще й індексом 1GZ90.

Бензин чи дизель: перевірка за хвилину

Якщо код не читається взагалі, сімейство визначають за зовнішніми ознаками.

• Свічка запалювання в головці — бензиновий двигун.
• Форсунка з трубкою високого тиску і паливний насос — дизель.
• Ребра на циліндрі, кожух і крильчатка — повітряне охолодження, літера F.
• Радіатор або бачок із патрубками — водяне охолодження, літера N.
• Повітряний фільтр із масляною ванною — характерна ознака дизелів 178F/186F.

Що підбирається просто за кодом

Коли код відомий, більшість деталей беруть за ним без додаткових вимірів:

• поршень і поршневі кільця — за діаметром зі свого коду;
• головка циліндра і прокладки;
• клапани, коромисла, сідла клапанів;
• карбюратор для бензинових і форсунка з розпилювачем для дизелів;
• ручний стартер і комплекти електростартера;
• сальники колінвала — для 168F/170F це 25×41,25×6 мм;
• шестерні редуктора й КПП.

Саме так побудований каталог: код стоїть прямо в назві позиції — «Головка циліндра 168F 6,5 к.с., гола», «Блок двигуна мотоблока 186F 9 к.с. Ø86 мм», «Головка циліндра 195N 12 к.с., гола, 1GZ90». Загальний розділ двигуна для мотоблоків зручний, коли сімейство ви вже визначили, а деталь потрібна одна.

Що код не визначає: шість перевірок перед замовленням

У межах одного коду виробники роблять варіанти — і це головна причина невдалих замовлень. Перевіряйте окремо:

• Вихідний кінець колінвала. Буває під шпонку Ø19 або Ø20 мм, під шпонку Ø25 мм, шліцьовий Ø20 або Ø25 мм, а також конусний. У назвах позицій це вказано прямо: «Колінвал 168F/170F під шпонку Ø20 мм із шестернями», «шліцьовий Ø25 мм». Виміряйте діаметр штангенциркулем і подивіться, шпонковий там паз чи шліци; підбір — у розділі колінвалів для мотоблоків.
• Різьба кріплення балансувального вала у 190N/195N — М12×1,5 або М14×1,5, причому обидва варіанти трапляються навіть у межах 195N. У каталозі цей розмір входить в опис колінвала і записаний по-різному: «під болт балансира M12×1,5», «кріплення балансувального вала Ø12×1,5 мм», «кріплення балансувального вала D14×1,5» — це одна й та сама різьба, тому дивіться на число, а не на позначку перед ним.
• Форма поршня і головки у 175N/180N — під плоский поршень або під поршень із вибірками під клапани.
• Діаметр пальця поршня — 18 мм у 168F/170F, 23 мм у 186F. Міряється по старому пальцю.
• Діаметр отвору під форсунку в головці — наприклад, 21 мм у 195N.
• Діаметр корпусу ручного стартера — у сусідніх моделей він різний, і стартер не стане на посадкові отвори.

Ремонтні розміри: STD, +0,25, +0,50, +0,75, +1,00

Якщо циліндр уже розточували, штатний поршень туди не піде. Ремонтні розміри позначають додатком до штатного діаметра (STD): +0,25, +0,50, +0,75 і +1,00 мм. Для 168F це виглядає так: STD — Ø68,00 мм, +0,25 — Ø68,25 мм, +0,50 — Ø68,50 мм; для 186F: STD — Ø86,00 мм, +0,50 — Ø86,50 мм.

Ремонтний розмір нанесений на самому поршні, а якщо циліндр розточував майстер, розмір має назвати він. Поршень і кільця беруть однакового розміру: кільця STD на ремонтний поршень не стануть. Комплекти зібрані в розділі поршневої групи для мотоблоків, де в назві кожної позиції є і код двигуна, і діаметр.

Ручний стартер і переобладнання на електростартер

Ручний стартер підбирають за кодом і за діаметром корпусу — це та деталь, де «схожа» модель найчастіше не підходить. Для дизелів 178F/186F передбачені комплекти переобладнання на електростартер разом із втягувальним реле; у сімействі N є власний вал кік-стартера й реле-регулятор заряджання для 190N/195N, а бендикс підбирають ще й за кількістю зубів і довжиною зуба — наприклад, Z=9 і 12,5 мм. Варіанти дивіться в розділі стартерів для мотоблоків: у назвах указано і код двигуна, і потужність.

Чек-лист: що виміряти і сфотографувати перед замовленням

Пройдіть список до того, як оформлювати замовлення — це п'ять хвилин роботи.

• Сфотографуйте шильдик так, щоб читалися код і потужність.
• Сфотографуйте вибитий код на картері з підсвіткою під кутом.
• Сфотографуйте вихідний кінець колінвала збоку й з торця — має бути видно шпонку, шліци або конус.
• Виміряйте штангенциркулем діаметр вихідного кінця колінвала.
• Сфотографуйте стару деталь із маркуванням: усі цифри й літери на ній.
• Запишіть ремонтний розмір поршня, якщо циліндр розточували.
• Виміряйте діаметр корпусу ручного стартера, якщо міняєте стартер.
• Запишіть потужність у к.с. і рік випуску мотоблока.

Знімайте при денному світлі або з ліхтариком збоку, без спалаху впритул: інакше цифри засвічуються й на фото їх не розібрати.

Типові помилки підбору

• Підбір за назвою мотоблока. На одну модель у різні роки ставили 168F і 170F або 178F і 186F. Деталь визначає код двигуна, а не назва машини.
• Штатний поршень на розточений циліндр. Після розточування потрібен ремонтний розмір: +0,25, +0,50, +0,75 або +1,00 мм.
• Колінвал з іншим вихідним кінцем. Шліцьовий замість шпонкового або Ø25 замість Ø20 мм не встановиться, хоча код збігається.
• Головка під плоский поршень до поршня з вибірками. Актуально для 175N/180N.
• Стартер від сусідньої моделі. Інший діаметр корпусу — не збігаються посадкові отвори.
• Орієнтація тільки на потужність. «9 к.с.» — це і 177F, і 186F, і 180N. Без коду потужність нічого не звужує.

Куди йти за запчастинами

Коли код прочитаний, далі все просто: заходьте в розділ свого сімейства і звіряйте назву позиції з кодом на двигуні.

• Запчастини для двигунів 168F/170F — бензинові з повітряним охолодженням, 6,5–7 к.с.
• Запчастини для двигунів 178F/186F — дизельні з повітряним охолодженням, 6 і 9 к.с.
• Запчастини для двигунів 190N/195N — дизельні з водяним охолодженням, 12–15 к.с.

Якщо потрібна деталь ходової частини, редуктора чи КПП, її шукають у загальному розділі запчастин для мотоблоків. Але код знадобиться й там: вали та шестерні марковані так само — 168F/170F, 178F/186F, 190N/195N.